Міністерство оборони запропонувало новий механізм відстрочок після завершення військової служби.
Сам факт того, що такі гарантії зʼявилися, – важливий. Адже їх роками чекали військовослужбовці та їхні родини. Можливість отримати визначений період відпочинку після служби – це крок до більш прогнозованої системи проходження військової служби.
Втім, ми вбачаємо в запропонованому механізмі низку проблем, які потребують доопрацювання. Насамперед йдеться про справедливість щодо тих, хто взяв на себе відповідальність найпершим.
Ми переконані, що військовослужбовці, які стали на захист країни на початку повномасштабного вторгнення або підписали контракти ще до 24.02.2022, не повинні отримувати менші гарантії, ніж ті, хто долучатиметься до війська після введення нових контрактів.
Водночас запропонований механізм містить саме такі ризики. Зокрема, для військових, які укладають бойовий або базовий контракт на 24 місяці, не враховується період служби після 24.02.2022. Для тих, хто долучився до війська до початку повномасштабної, розрахунок такий: 1 місяць відстрочки за кожен рік служби до 24.02.2022.
Окремі питання також викликають різні підходи до розрахунку відстрочки залежно від виду контракту. Якщо військовослужбовці виконують однакові за складністю та ризиком бойові завдання, гарантії мають залежати насамперед від характеру цих завдань. Оскільки зараз різні види контракту передбачають однакові завдання, але розрахунок відстрочки різнитиметься. Наприклад, у піхотно-штурмовому контракті передбачено 3 місяці відстрочки за 30 днів бойових дій, а в бойовому – тільки 1 місяць відстрочки за ті ж 30 днів бойових дій.
Крім того, є ще одна фундаментальна проблема. Порядок надання відстрочок був визначений постановою Кабміну №768, однак відповідні зміни до закону досі не внесли. Через це вже сьогодні виникають ситуації, коли бійці, у яких завершуються контракти, фактично не можуть скористатися передбаченою відстрочкою.
На нашу думку, механізм потребує доопрацювання. Зокрема, варто:
- переглянути порядок розрахунку відстрочки для досвідчених військовослужбовців, щоб належним чином врахувати роки служби під час воєнного стану;
- уніфікувати гарантії для бійців, які виконують однакові бойові завдання;
- розглянути можливість прив'язати розрахунок відстрочки до характеру бойових завдань, а не лише до виду контракту;
- якнайшвидше ініціювати законодавчі зміни, щоб право на відстрочку було закріплене на рівні закону.
Йдеться не лише про кількість місяців відстрочки. А про те, чи відчуватимуть військовослужбовці, що роки їхньої служби, бойовий досвід і внесок у захист країни справді враховуються державою. Саме це визначатиме, чи захочуть найдосвідченіші бійці залишатися на службі та повертатися до неї після відпочинку.
Зрозуміло, що ухвалюючи такі рішення держава прагне залучити до війська нових людей. Але не менш важливо не втратити довіру тих, хто вже роками тримає його на своїх плечах.
Саме тому закликаємо Міністерство оборони врахувати ці пропозиції під час доопрацювання постанови та внесення необхідних змін до законодавства.