Проєкт Закону України № 13452 від 04.07.2025 р. пропонує низку змін до КУпАП та КК України, зокрема – уточнення повноважень військової інспекції безпеки дорожнього руху ВСП, строків притягнення до адміністративної відповідальності, місця розгляду справи про адміністративне правопорушення у справах про адміністративні правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, підвищення санкцій за правопорушення, встановлені статтями 412, 425 КК України та введення поняття «істотна шкода» як кваліфікуючої ознаки за статтею 412 КК України.
Водночас законопроєкт розширює перелік правопорушень, щодо яких неможливо застосувати пом’якшувальні обставини або звільнення від відбування покарання з випробуванням. Так, до цього списку увійшла стаття 402 КК України («Непокора»). Крім того, законопроєкт унеможливлює звільнення від адміністративної відповідальності за малозначністю у випадках необережного пошкодження військового майна, порушення правил несення бойового чергування, розпивання алкогольних напоїв та інших правопорушень, передбачених главою 13-Б КУпАП.
Таке звуження процесуальних гарантій позбавляє суди гнучкості у врахуванні конкретних обставин справи, підриває принцип індивідуалізації покарання та фактично прирівнює незначні дисциплінарні проступки до тяжких військових злочинів, що може призвести до непропорційних вироків, поглиблення недовіри військовослужбовців до правосуддя та виникнення додаткових соціальних ризиків у військових колективах.
Нагадаємо, що 2022 року було ухвалено Закон № 8271, яким внесено зміни до статей 69 та 75 Кримінального кодексу України. Тоді суд позбавили можливості враховувати пом’якшувальні обставини та звільняти особу від відбування покарання у низці справ про правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби. Ці зміни розкритикували як військовослужбовці, так і правозахисні організації. Петиція до Президента України із закликом застосувати право вето до цього законопроєкту набрала необхідну кількість підписів уже в перший день після оприлюднення. Основними аргументами на користь вето стали порушення права на захист і справедливий суд, а також ризик істотного перевантаження національної пенітенціарної системи у зв’язку з прийняттям відповідних положень.
Правозахисний центр для військових «Принцип» наголошує, що посилення відповідальності не має превентивного ефекту, а лише ставить військовослужбовців у менш вигідне становище порівняно з цивільним населенням. Це підтверджують відкриті дані Офісу Генерального прокурора, які демонструють стале зростання кількості військових кримінальних правопорушень, незалежно від рівня суворості покарання. Так, у 2023 році було зареєстровано 16 316 проваджень за самовільне залишення військової частини, у 2024 році їхня кількість зросла до 62 505, а за період січня-липня 2025 року вже зареєстровано 107 999 таких проваджень. Аналогічна ситуація також і з іншими військовими кримінальними правопорушеннями щодо яких було посилено кримінальну відповідальність. Отже, запроваджені у 2022 році зміни не досягли своєї мети, а навпаки посилили правову нерівність між військовими та цивільними особами.
Беззаперечно, дотримання правопорядку та військової дисципліни є необхідною умовою ефективного функціонування Сил безпеки і оборони у період збройної агресії. Проте формальне посилення покарань точно не сприяє підвищенню дисципліни. Навпаки – підриває довіру військовослужбовців до правової системи, створює відчуття несправедливості та може мати зворотний ефект, а саме – ускладнить підтримання реального порядку та бойової стійкості підрозділів.
З огляду на це, закликаємо народних депутатів України вилучити з Проєкту Закону № 13452 положення про заборону застосування статей 69, 75 КК України у справах про кримінальні правопорушення і статті 22 КУпАП у справах про військові адміністративні правопорушення та забезпечити рівність правових гарантій для всіх громадян.